«Один із найкращих болідів, що ми будували» — McLaren
McLaren MP4/8 подарував Формулі-1 «коло богів» Сенни, соту перемогу McLaren і дебют Міки Хаккінена, але досі залишається одним із найбільш недооцінених болідів своєї епохи.
Джерело не вказано
П’ять перемог, дев’ять подіумів, одна поул-позиція, легендарне «коло богів» та приголомшливий дебют молодого фінського таланту.
Перед вами McLaren MP4/8 — шедевр, який фанати команди досі вважають однією з найбільших помилок в історії McLaren. Сьогодні ми розповімо про цей болід, його унікальні особливості та спробуємо змінити вашу думку про нього. Бо він дійсно на це заслуговує.
«Болід-помилка»
Попри витончений дизайн, передові технічні рішення та спадщину, яку створили гонщики за кермом MP4/8, цей болід часто сприймається фанатами як біла ворона. Його порівнювали з конкурентами — Williams FW15C та Benetton B193, і в цьому порівнянні MP4/8 виглядав блідою тінню. Особливо на фоні Williams, який був настільки технологічно досконалим, що його можна було вважати «космічним кораблем» у світі Формули-1.
Але чи справді MP4/8 був провалом? Чи, можливо, він просто опинився не в той час і не в тому місці?
«Ladies and gentlemen, Honda has left the building!»
Однією з головних причин критики MP4/8 стала втрата легендарних двигунів Honda. Після сезону 1992 року японський виробник вирішив піти з автоспорту через економічні труднощі у себе на батьківщині. Для McLaren це стало справжнім ударом: Хонда забезпечувала команду домінантною потужністю, на якій було виграно чотири титули поспіль з 1988 по 1991 рік.
Без японського мотора McLaren довелося шукати нового постачальника, і вибір впав на Ford. Але проблема полягала в тому, що McLaren отримав не найновішу версію двигуна, адже команда Benetton мала ексклюзивний контракт на використання топових модифікацій Ford V8. Це означало, що McLaren довелося працювати з менш потужним агрегатом, що знижувало шанси на боротьбу за титул.
Проте, незважаючи на це, Айртон Сенна зміг зробити з MP4/8 щось особливе. Він виграв п’ять гонок, включаючи легендарну перемогу в дощовому Гран-прі Європи 1993 року в Донінгтоні, де він здійснив одне з найвеличніших перших кіл в історії автоспорту — те саме «коло богів».
«Коло богів»
11 квітня 1993 року, Гран Прі Європи, траса Донінгтон Парк.
Айртон Сенна ще за кілька днів до старту висловлював невдоволення конфігурацією траси, а в кваліфікації показав лише четвертий результат, поступившись Алену Просту, Деймону Хіллу та Міхаелю Шумахеру. Проте дощ, який розпочався перед гонкою, змінив усе — і дав бразильцю шанс створити одне з найвеличніших кіл в історії автоспорту.
Старт. Шумахер агресивно захищається, змушуючи Сенну трохи втратити темп. Цим користується Карл Вендлінгер на Sauber, відтісняючи McLaren на п’яту позицію.
За даними F1-Insider, Марк Веббер може замінити Хельмута Марко в Red Bull, а Макс Ферстаппен перейде до McLaren, тоді як Оскар Піастрі стане пілотом Red Bull. Цей сценарій виглядає як сюжет для Drive to Survive.
Ukrainian Formula
Але як тільки пелотон досягає секції Craner Curves, Айртон демонструє справжню майстерність: по внутрішній траєкторії він миттєво випереджає і Вендлінгера, і Шумахера. На наступному повороті Red Gate він бездоганним маневром проходить Деймона Хілла.
Попереду лише Ален Прост. Передостанній поворот кола — і Сенна, не чекаючи, поки гума прогріється, знову використовує внутрішню траєкторію, залишаючи головного суперника позаду.
Менш ніж за хвилину Айртон Сенна — лідер гонки, обігнавши чотирьох конкурентів на мокрій трасі.
Ближче до кінця Гран Прі трапився ще один знаковий момент: через неготовність команди McLaren до піт-стопу бразилець, щоб уникнути втрати часу, промчав через піт-лейн і встановив найшвидше коло гонки. Рекорд, який довго залишався непохитним.
На трасі Донінгтон Парк і досі встановлена пам’ятна дошка:
«Найвеличніше коло століття».
Інженери з Уокінга створили по-справжньому передову машину для свого часу. McLaren MP4/8 отримав напівавтоматичну коробку передач, активну підвіску, двосторонню телеметрію та трекшн-контроль, розроблений німецькими фахівцями TAG Electronics.
Звучить як ідеально збалансований болід, чи не так?
Саме так вважали й самі інженери McLaren, які пізніше зізналися, що на початку сезону MP4/8 був не гірший за Williams FW15C, а до його завершення навіть перевершував суперника за всіма параметрами… окрім потужності двигуна.
Навіть Айртон Сенна, людина, яка завжди вимагала від техніки ідеальної керованості, зізнався:
«Цей болід мені справді подобається».
«Їжакам тут не місце!»
Сезон 1993 року для Williams розпочався з нової угоди зі спонсором — компанією SEGA. Логотипи японського гіганта з’явилися на болідах команди, а також на рекламних банерах Гран Прі Європи, який SEGA офіційно спонсорувала.
Але символічним моментом стало вручення переможцю гонки — Айртону Сенні — незвичайного трофея: кубка у формі їжака Соніка. Бразилець разом із своєю командою McLaren із задоволенням прийняв подарунок, і ця нагорода досі зберігається на базі команди в Уокінгу.
Проте McLaren вирішив перетворити це на своєрідний тролінг. Щоразу після перемоги в сезоні вони наносили на свої боліди зображення розчавленого їжака з відбитком гуми, тонко натякаючи Williams, що їхній шлях до титулу не буде таким легким.
«Летючий фін»
McLaren розпочав сезон 1993 року з американцем Майклом Андретті у ролі другого пілота, проте його виступи не виправдали очікувань команди. Після невдалих результатів у команді вирішили зробити ставку на свого тестового пілота — 24-річного фінна Міку Хаккінена, який до цього виступав за Lotus.
Дебют Міки за кермом McLaren MP4/8 відбувся на Гран Прі Португалії, і він одразу приголомшив усіх, включаючи Айртона Сенну. В кваліфікації фін випередив триразового чемпіона світу на 0.05 секунди й стартував третім.
Сенна був настільки здивований, що підійшов до Хаккінена після сесії й запитав:
— Як тобі вдалося випередити мене?
Фін відповів спокійно і з гумором:
— У мене просто яйця більші!
Після цього бразилець не стримався. Він притиснув новачка до стіни, влаштував йому лекцію про свою кар’єру, нагадуючи, хто тут лідер і що таке справжній автоспорт. Сенна попередив Хаккінена, щоб той не смів навіть думати про боротьбу з ним.
Але фін уже довів, що йому не страшні легенди. Вже на наступному етапі, Гран Прі Японії, він фінішував третім, здобувши свій перший подіум у Формулі-1.
Так народжувалася зірка. Міка Хаккінен — переможець гігантів.
«100 перемог McLaren»
Гран Прі Бразилії 1993 року стало подвійним тріумфом для Айртона Сенни. Він не лише здобув другу домашню перемогу, але й приніс команді McLaren соту перемогу в історії Формули-1.
На подіумі легендарного бразильця вітав Хуан-Мануель Фанхіо, п’ятиразовий чемпіон світу, людина, яку Сенна глибоко поважав.
Але доля приготувала ще один знаковий момент. На фінальному етапі сезону, Гран Прі Австралії, Айртон здобув свою останню перемогу в кар’єрі та набрав свої останні очки у Формулі-1, перед тим як перейти до Williams.
Ця гонка також закріпила McLaren як найтитулованішу команду Формули-1 на той момент.
«McLambo»
Під час сезону 1993 року в McLaren вирішили протестувати новий мотор Lamborghini V12. Так народилася експериментальна версія боліда MP4/8B.
Айртон Сенна був у захваті від цього двигуна. Він заявив, що цей мотор значно покращить шанси команди, і навіть наполягав на його використанні в Гран Прі Японії.
Але цього так і не сталося.
Планувалося, що у 1994 році McLaren буде використовувати двигуни Lamborghini у своїй новій моделі MP4/9. Проте Рон Денніс — бос команди, якого за його жорсткість у переговорах жартома називали “Dennis the Menace” («Денніс-загроза»), уже домовився про контракт із Peugeot.
Щоб не створювати зайвих сумнівів щодо нового партнерства, результати тестів двигуна Lamborghini V12 були просто саботовані.
Так McLaren втратив шанс отримати один із найкращих моторів свого часу.
McLaren MP4/8 — це неймовірний болід із вражаючими результатами, який спокійно міг конкурувати з титанами того часу.
Його найбільша проблема? Спадщина попереднього сезону.
Багато фанатів схильні змішувати 1992 і 1993 роки, сприймаючи їх як період повної катастрофи для McLaren через домінацію Williams. Проте реальність інша: в сезоні 1993 року команда з Уокінга не просто боролася — вона нав’язала гідну конкуренцію лідерам.
MP4/8 — це болід, який подарував нам «Коло Богів» Сенни, соту перемогу McLaren, дебют Міки Хаккінена, а також одну з найбільш недооцінених технічних платформ свого часу.
Тому, будьте ласкаві: поважайте цей болід із його унікальними досягненнями.
